Деякі аспекти інтерпретації життєвої кризи

Відомий багатьом з нас вислів свідчить: «І від сміху болить серце, і закінченням радості буває смуток». В житті людини неминуче трапляються ситуації, коли події і реакції змінюються на протилежні. Це для нас часто виглядає як непередбачувані ситуації, в їх складному поєднанні умов, часу, необхідності специфічного реагування. Якщо під загрозою опиняються життєві цілі, наміри, плани, ідеали,  смисли, то ми говоримо про життєву кризу. Поняття «криза», у перекладі з грецької —  рішення, поворотний пункт — тобто йдеться про ситуації, які потенційно задають можливість розвитку людини. Кризи можуть бути:

  1. Результатом накопичення внутрішньої проблематики людини;
  2. Результатом вичерпності завдань певного вікового етапу, їх успішного розв’язку і необхідності переходу до іншого етапу;
  3. Збігом зовнішніх обставин.

Розрізняють нормативні і ненормативні кризи. Нормативними є кризи, які трапляються у житті кожної людини. Ці кризи не чіпляють глибинних основ життя. Проте слід звернути увагу, що маркером кризового стану є підвищена емоційна напруга, тривога, ознаки депресії, які спостерігаються протягом деякого часу. Ненормативні кризи потребують від людини можливостей, які перевищують наявні і потребують достатньо великої психологічної гнучкості, інтелектуальної та емоційної адаптивності, стійкості, витримки, творчості.

Найбільш поширеною помилкою у ставленні до кризових ситуацій є або недооцінка ситуації і відсутність розуміння що вона є кризовою, що, як правило, пов’язано з ігноруючим ставленням до себе, своїх кордонів, бажань; або перебільшення складності ситуації, яке, в свою чергу, в своїй основі має проблематику невпевненості у собі. У першому випадку бажано звернути увагу на свій внутрішній світ, відновити сферу бажань, оживити емоції і почуття, повернути смак до життя. У іншому – попрацювати над самооцінкою, пошукати причини невпевненості в собі та недовіри до себе, знайти можливість проявів у житті власної автономії, самостійності, творчості.

Найбільш адаптивним є продуктивне ставлення до кризової ситуації, яке передбачає володіння людиною різними стратегіями самоопанування, вміння бути асертивною, творчою особистістю.